Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вставляти — [ўстаўл а/тие] = уставляти л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вставляти — див. уставляти … Словник синонімів української мови
вставляти — 1 дієслово недоконаного виду вкладати вставляти 2 дієслово недоконаного виду ставити … Орфографічний словник української мови
уставляти — 1) = вставляти, уставити, вставити (закріплювати в чому н.), у[в]правляти, у[в]правити 2) = вставляти, уставити … Словник синонімів української мови
ввертати — (уверта/ти), а/ю, а/єш, недок., вверну/ти (уверну/ти), вверну/, вверне/ш, док., перех. 1) Вкручуючи, вставляти, вгвинчувати що небудь усередину чогось. 2) перен., розм. Вставляти в чиюсь розмову слово, зауваження, жарт і т. ін. || Вживати у своїй … Український тлумачний словник
вправляти — I (управля/ти), я/ю, я/єш, недок., впра/вити (упра/вити), влю, виш; мн. впра/влять; док., перех. 1) в що.Вставляти, всувати щось кудись, у що небудь, закріплюючи. 2) мед. Повертати, вставляти на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо.… … Український тлумачний словник
вбудовувати — ую, уєш, недок., вбудува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Будуючи, вставляти, приладнувати якийсь предмет, деталь і т. ін. всередину чого небудь … Український тлумачний словник
вводити — (уво/дити), джу, диш, недок., ввести/ (увести/), введу/, введе/ш, наказ. сп. вводь; док., перех. 1) Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди небудь, в межі чогось. || Долучати до чого небудь, робити учасником чогось. ||… … Український тлумачний словник
вв'язувати — I (ув я/зувати), ую, уєш, недок., вв яза/ти (ув яза/ти), вв яжу/, вв я/жеш, док., перех. Зв язуючи, вплітати, вставляти у щось. II див. ув язувати II … Український тлумачний словник
вгвинчувати — (угви/нчувати), ую, уєш, недок., вгвинти/ти (угвинти/ти), нчу/, нти/ш, док., перех. Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого небудь … Український тлумачний словник
